Це літо для ГО «Центр «Тавор» стало особливим – нас відвідала Кароліна Краммер. Дівчина приїхала з Німеччини на запрошення керівника Центру Василя Василишина та духівника о. Петра Курпіти. Перша їхня зустріч відбулась минулого року закордоном на Renovabis Congress.
Кароліна Краммер проживає у Нюрнберзі (Nürnberg). Цього року завершила навчання в Східному колегіумі на факультеті теологія в Айхштет (Eichstätt). У вільний час вона любить спілкуватись з друзями, з якими познайомилась в різноманітних таборах. За словами Кароліни її перша подорож до України – це 2010 рік – літній табір від Українського католицького університету, де вона була вчителем німецької мови. Ця ж поїздка до України вже п’ята, але дівчина вперше відвідала наше місто Новий Розділ. Проживала вона у Березині, з сім’єю отця Петра Курпіти.
За час свого перебування Кароліна відвідала не лише наш «Тавор», а й неповносправних сиріт з Роздільського дитячого будинку-інтернату (смт.Розділ) та з Ходорівського психоневрологічного інтернату (с.Жирова), побувала в тренажерному залі, відвідала «Українську молодь – Христові» та спільноту «Вифлеєм».
– Що тобі сподобалось на Таворі?
– Тавор мені дуже сподобався, хоча моя українська мова досить ламана, але спілкування з людьми було веселим, повчальним і збагатило мене духовно. Друзі самі виготовляють свічки і намиста, також в них є руханка – це досить корисно.
– А які твої враження від інтернатів?
– Жирівський інтернат чимось був схожий на клініку для душевно хворих через свою атмосферу і нагадав мою практику в лікарні зі священиком...але це була нова ситуація. Мені здалось що в них є багато вільного часу.
– А як тобі Роздільський дитячий будинок-інтернат?
– Дуже маленькі діти отримують велелюбний догляд. Старші,які не говорять, мають особливий спосіб комунікації. Багато хто допомагає виконувати господарські роботи…а дехто ще й відвідує Тавор. Вони дуже сердечні, але є й досить непередбачувані, хоча так і не виглядають. Цей інтернат мені більше сподобався. І ще, добре що для таких людей є тренажерний зал.
19 серпня – свято Преображення Господнього, явлення Божественної величі й славиХристана горі Тавор. За Євангелієм, одного дня Ісус узяв із собою трьох апостолів:Петра, Якова та Івана, – і привів їх на «високу гору», яку часто ототожнюють з горою Тавор. Там на їхніх очах він «преобразився»: його вбрання стало сліпучо білим, а обличчя засяяло, мов сонце. Біля нього, уособлюючи Закон і пророків, з’явився Мойсей та Ілля. Світла «ясна» хмара огорнула їх, а голос із тієї хмари промовив: «Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте» (Мт.17:5, 2 Пт 1:17). Розповідь про преображення подається між двома повідомленнями Ісуса про близьку смерть і воскресіння. У цій сцені присутність Мойсея та Іллі поруч з Ісусом означає зв’язок між старим і новим Завітом. Світло, що преображує Ісуса, є водночас відображенням божественної слави і передвістям слави його воскресіння. Вона не осяє його, допоки він не пройде випробування смертю. Троє очевидців Преображення Ісуса стануть очевидцями його агонії. Цей день є святом нашої організації і ми разом з друзями щоденних програм з Нового Роздолу, асистентами, волонтерами та Кароліною попрямували на пікнік біля о. Барвінок. Святкування почалось із загальної молитви і продовжилось веселими піснями та приготуванням шашлику. Для Кароліни такий пікнік був чимось новим, але враження були лише хорошими.
22-24 серпня Кароліна провела у Львові зі своєю подругою, яка є перекладачем і прогулялась цікавими місцями цього незвичайного міста. Також вона зустріла двох знайомих професорів з УКУ. На День Незалежності відбувся Акафіст до Пресвятої Богородиці за мир і ласку для України. Спільна молитва розпочалась о 17.00 на площі перед Оперним театром. Виконувала Акафіст Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик». Кароліні там дуже сподобалось, адже вона побачила багато милих людей.
– Я дуже вдячна Василю та отцеві Петру за те що дали можливість побувати волонтером в іншій країні, асистентам і «друзям» за хорошу роботу разом. Це є нашим обов’язком зустрічати кожного з любов’ю та повагою. Я дуже полюбила цих людей і їхню гостинність та готовність допомогти. Можливо, багато німців не зрозуміють чим Україна так цікавить людей з інших країн… Але для мене – це їхнє життя, культура, люди як такі, їхня ментальність і.. можливо патріотизм, який ми в Німеччині показуємо лише тоді, коли відбувається чемпіонат світу по футболу або на День німецької єдності. Цього мені дуже не вистачає! Звичайно, в Україні є ще багато інших стандартів життя. Але для мене було дуже корисним це дізнатися. Я вже мрію про наступне перебування, довше, ніж два тижні в Новому Роздолі, і навіть залишитись тут на рік, – сказала на завершення Кароліна Краммер.
