Як
швидко минає час… Адже ще не так давно люди з особливими потребами нудьгували у
своїх домівках, і , мабуть, вважали, що, окрім своїх рідних, вони нікому не потрібні, нікому
не цікавий їхній світ! Але п’ять років тому їхнє життя преобразилося, наповнилось
радістю і щастям! Так, саме тут, у Центрі організації дозвілля для осіб з
особливими потребами «Тавор» вони знайшли щиру дружбу, підтримку і любов
ближніх, зрозуміли, що в цьому світі не самотні, що вони такі ж люди, як і всі: зі
своїми мріями, переживаннями. Хоча ці люди і не зовсім такі як інші. Вони
скоріше схожі на чистих душею маленьких дітей, які щиро радіють життю і дякують
Богу за Його любов і ласку. Бо в їхніх серцях немає ні крапельки фальші,
підлості!  
«Тавор» утворений з метою принести світло у
сіру буденність осіб з особливими потребами, оскільки, як ми знаємо, у нашому
місті та повсюди до таких людей ставляться з упередженістю, страхом і
несприйняттям.
А чому така назва? Чому саме «Тавор»? Всі ми
знаємо, що, згідно церковного передання, Тавор – це гора, на якій преобразився
Ісус Христос.
Центр «Тавор» працює з розумово
неповносправними особами з Ходорівського психо-неврологічного інтернату,
Роздільського дитячого будинку - інтернату та з Нового Роздолу. Основною метою
ГО «Тавор» є соціалізація осіб з особливими потребами через залучення їх до
праці та дозвілля.
І ось нам уже п’ять років! Цю річницю ми вирішили
відзначити у стінах Новороздільської школи № 3. В актовому залі зібралось
чимало гостей: священники, батьки, друзі, волонтери. У всіх піднесений настрій.
При вході гостей зустрічав з усмішкою на устах керівник Центру «Тавор» Василь
Михайлович Василишин. Він з «Тавором» з першого дня його заснування і знає, як
усе починалось.
Всечесніші Отці (о. Андрій Колібек, о. Андрій
Ремез, о. Ростислав Височан) відправляють молебень. В залі присутні гості з
львівської спільноти «Лярш-Ковчег» («Назарет»), а он там сидять вихованці
Ходорівського психоневрологічного інтернату, які теж є членами «Тавору».  
Свято розпочалося з вистави «Водіння кози» за
участю театрального колективу «Тавор», керівником якого є Ліля Мартинів. А далі
був фільм. Його назва – «Преображення». У фільмі режисер Галина Заяць показала
як і чим живе спільнота «Тавор», а, головне, підкреслила, що лише за допомогою
любові, дружби, взаємодопомоги зможе горіти свіча добра, що зігріває людські
серця душевним теплом.
Свято продовжилося виступом танцювального
колективу «Грація» (керівник Оксана Марочко). Дякуємо їм за такий чудовий
танець зовсім юних «кошенят»-дошкільнят та запальний танець циганочок-красунь.
Це був прекрасний подарунок «Тавору», який викликав щирі усмішки на обличчях
глядачів.  
В кінці ж свята своїм виступом на сцені
глядачів потiшив гурт «На перший погляд». Ці хлопці для нас
особливі, адже учасниками гурту є асистент центру «Тавор» Володимир Іваницький,
двоє волонтерів Андрій Чабан та Юрій Мельник та керівник центру «Тавор» Василь
Василишин. Дякуємо вам, хлопці! Подальших успіхів на сценi! 
Ну а на завершення був смачненький торт! 
Отже,
ми вдячні усім друзям, волонтерам, людям доброї волі, які всі п’ять років
всіляко підтримували та допомагали Центру «Тавор». Хай вас Бог благословить! Ірина Топишко, асистент Центру "Тавор"
Тавор
«Тавор»
- гора преображення,
Амінь проміниться в душі.
Вiрую в Господа знамення,
Осанну
промовляючи в сльозi.
Радiй, що Ти є на цiм свiтi
Серед
незбагненних зiрок.
Ти
вирiс, але є ще дiти…
Крiзь очi iхнi дивиться пророк. (Кресан Р.
Я., нач. ЖЕКу № 2)
| 
